Василь Симоненко (1935—1963) — український поет-шістдесятник і журналіст. Його твори поклали початок українському рухові опору 1960—1970-х років.
До видання увійшли поезії, які були надруковані у збірках, що вийшли за життя («Тиша і грім») і після смерті поета: «Земне тяжіння», «Ти знаєш, що ти — людина», а також ранні вірші. Провідною у творчості В. Симоненка вважається тема любові до України, її народу, неповторності людського «я». У його поезії бринить мотив болю за людину, заклик цінувати її, берегти кожну особистість, кожне людське життя. Поет ніколи не хапався за випадкові теми. Тематика віршів митця досить гостра, а поетика його — чисте джерело українського слова.
У серії «Рідне» також вийшли друком книжки Василя Симоненка «Цар Плаксій та Лоскотон. Казки, байки, новели», «Про папери, засідання і живинку. Статті, рецензії, нариси» та «Краще знати про що пишеш. Статті, рецензії, виступи, листи».
